цілий
-а, -е.1》 Такий, від якого нічого не відділено, не відокремлено; не розділений, не роздроблений.
|| Наповнений до країв, по вінця; повний.
|| Який не був у користуванні, не початий.
|| У повному складі, без винятку.
|| Весь від початку до кінця (про певний проміжок часу).
|| Узятий повністю (про предмети, явища, простір і т. ін.).
|| діал. Увесь (про людину).
|| у сполуч. з ім. Означає вищий ступінь виявлення якості, стану і т. ін.
|| Указує на величину, значущість чого-небудь: а) при кількісних позначеннях; б) при позначенні сукупності яких-небудь предметів, істот, дій; в) при позначенні складності змісту чого-небудь.
2》 Не пошкоджений, не попсований, не зруйнований (про предмети).
|| Не зношений, не драний (про одяг, взуття і т. ін.).
|| Який зберігся, залишився.
3》 Не покалічений, не поранений, здоровий.
|| Живий, не вбитий. Цілий і неушкоджений.
4》 Який не пропав, не зник.
5》 Який відзначається єдністю, цілісністю.
|| у знач. ім. ціле, -лого, с. Сукупність чого-небудь як щось єдине.
В цілому — а) у всій сукупності; б) взагалі, не торкаючись окремих деталей.
6》 Схожий на що-небудь за своїм значенням, важливістю.
|| розм. Те саме, що справжній 2).
7》 мат. Який не містить дробу. Ціла величина. Ціле число.
|| у знач. ім. ціле, -лого, с. Число, яке не містить дробу.