Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х [Ц] Ч Ш Щ Ю Я Ь
цирконіл
-у, ч. Двозарядний катіон, що містить атом Цирконію, сполучений із оксигеновим атомом.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: цирконіл


матиме такий вигляд: Що таке цирконіл