Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
циркон
-у, ч. Мінерал перев. бурувато-жовтого, червоно-бурого до чорного, оранжевого і зеленкуватого кольорів, силікат цирконію; використовується в ювелірній справі та для виділення з нього цирконію і гафнію.
-у, ч. Мінерал перев. бурувато-жовтого, червоно-бурого до чорного, оранжевого і зеленкуватого кольорів, силікат цирконію; використовується в ювелірній справі та для виділення з нього цирконію і гафнію.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: циркон
матиме такий вигляд: Що таке циркон
матиме такий вигляд: циркон
матиме такий вигляд: Що таке циркон