Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х [Ц] Ч Ш Щ Ю Я Ь
цинкалкіл
-у, ч. Металорганічна сполука зі зв'язками Цинк – Карбон, у якій атом Цинку сполучений із двома алкіл-радикалами; займається на повітрі.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: цинкалкіл


матиме такий вигляд: Що таке цинкалкіл