Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х [Ц] Ч Ш Щ Ю Я Ь
цинк
I -у, ч. Zn. Хімічний елемент, проста речовина якого – синювато-сріблястий ковкий метал, яким вилучають золото з ціанідних розчинів, покривають інші метали (цинкування).
II -а, ч.
Старовинний духовий мундштуковий музичний інструмент.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: цинк


матиме такий вигляд: Що таке цинк