Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х [Ц] Ч Ш Щ Ю Я Ь
церковник
-а, ч. 1》 заст. Особа, яка служить у церкві, але не посвячена в духовний сан (читець, дяк і т. ін.).
2》 Представник духівництва, особа, що має духовний сан.
|| Той, хто обстоює і пропагує релігію, церковну ідеологію.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: церковник


матиме такий вигляд: Що таке церковник