церковний
-а, -е.1》 Пов'язаний з церквою (у 1 знач. ), з релігією, з богослужінням; встановлений, прийнятий церквою.
|| у знач. ім. церковне, -ного, с. Те, що належить до церковнослов'янської писемності.
|| Який належить церкві.
|| Який чинить, здійснює церква. Церковний шлюб.
|| Про установу, яка відає справами церкви.
Церковні лади муз. — система монодичних ладів григоріанського хоралу.
2》 Прикм. до церква 2).