Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
центуріон
-а, ч. 1》 У Стародавньому Римі – начальник частини легіону, центурії (сотні).
2》 Озброєні стражі порядку в Стародавньому Римі (перша поліція).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: центуріон


матиме такий вигляд: Що таке центуріон