централізований
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до централізувати.
|| централізовано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який має центральну державну владу; зосереджений у руках держави.
|| Принцип організації системи управління, що полягає в підпорядкуванні місцевих органів, ланок управління, установ центральним.
3》 у знач. прикм. Який виходить з одного центру, здійснюється під керівництвом одного центру (у 6 знач. ).