цементація
-ї, ж. , спец. 1》 Закріплення ґрунтів, бетонних споруд та ін. введенням у них під тиском рідкого цементного розчину. Цементація свердловин.
2》 Насичення поверхневих шарів сталі вуглецем для збільшення їх твердості.
3》 Скріплення складових частин гірської породи розчиненими мінеральними речовинами.
4》 Осадження з розчинів більш електропозитивних металів (золота, міді тощо) менш електропозитивними (напр., цинком).