хороший
-а, -е.1》 Який має позитивні якості або властивості; який своїми якостями цілком відповідає поставленим вимогам; такий, як треба; прот. поганий.
|| Який заслуговує схвалення: досконалий.
|| Схвальний, приємний.
|| Те саме, що милозвучний.
|| Гарний, справжній (про життя).
|| Корисний, потрібний.
|| Нічим не затьмарений (про настрій, душевний стан і т. ін.); піднесений.
|| Викликаний приємними почуттями, добрими намірами.
|| Ясний, тихий, теплий, сонячний (про погоду, пору дня, року і т. ін.).
|| Який приносить щастя, радість, задоволення, насолоду і т. ін.
|| Який віщує щось добре.
|| Позитивний, гарний (про враження, думку і т. ін.).
|| Сумлінний, самовідданий.
|| Досить значний своєю кількістю або силою свого вияву; рясний, чималий.
|| у знач. ім. хороше, -шого, с. Щось позитивне, світле, щасливе в житті людей.
2》 Який відзначається позитивними моральними якостями (про людину); прот. поганий.
|| Гарної поведінки, слухняний, здібний (про дітей, молодь).
|| Надійний, вірний.
|| Уживається в звертанні (перев. зі сл. мій, моя і т. ін.); дорогий, любий.
3》 Досвідчений, вмілий, добрий фахівець.
|| Високого рівня, досконалий, майстерний і т. ін. (про твори мистецтва, літератури тощо та їх виконання).
4》 Який має привабливу зовнішність, гарні риси обличчя; вродливий.
|| Приємний для зору, красивий, гарний (про риси обличчя, очі, постать і т. ін.).
|| Відвертий, щирий (про погляд).
|| Приємний на вигляд, привабливий, який відзначається певною гармонією (про предмети).
5》 Зв'язаний з іншим дружбою, приязню, симпатією тощо; близький.
|| перед ким, з ким, до кого. Прихильний, уважний до кого-небудь.
6》 Родовитий, славетний.
|| Цілком достойний, порядний, гідний шани.
7》 Добротний, гарний, ошатний (про одяг, убрання і т. ін.).
8》 розм. Уживається для вираження іронічного ставлення до кого-, чого-небудь, для зневажливо-несхвальної оцінки когось, чогось.