Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф [Х] Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
хомонія
-ї, ж. В церковному співі 15-17 ст. – особлива манера вимовляння тексту, коли до закінчення дієслів минулого часу додавалися склади "хомо"; роздільномовність, роздільномовлення.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: хомонія


матиме такий вигляд: Що таке хомонія