хода
-и, ж. 1》 Процес ходіння; ходьба.
|| Звуки, утворювані під час ходіння.
|| У сполученні з іменниками, які означають час, уживається як міра відстані.
|| Спосіб ходу, бігу коня.
|| Швидкість руху, переміщення кого-, чого-небудь. Прискорювати ходу.
Збитися з ходи — спіткнутися.
2》 Манера ходити, ступати.
|| Спосіб переміщення транспорту, машин тощо.
3》 у знач. присл. ходою, розм. Повільно, тихо.
4》 чого, чия, перен. Рух уперед, розвиток від нижчого рівня до вищого; прогрес.
|| Успіхи, досягнення в процесі розвитку чого-небудь.
|| Поширення, розповсюдження (ідей, течій тощо).
|| Проходження або здійснення чого-небудь.
|| у що. Наближення, прагнення до чого-небудь.
5》 діал. Марш.