хляпати
-аю, -аєш, недок. , розм. 1》 неперех. Утворювати глухий короткий звук, ударяючись, стукаючи об що-небудь.
|| Ляскати, зачиняючись (про двері).
|| Кидати що-небудь, ударяти по чомусь, видаючи глухий короткий звук; ляскати.
|| Опускати й піднімати (вуха).
|| Під час ходіння відставати від ніг (про взуття, підкову).
2》 перех. Бити чимсь гнучким; шмагати (про щось гнучке); хльоскати.
3》 неперех. Те саме, що хлюпати 1).
4》 неперех. Те саме, що лити 2).
|| безос.
5》 перех. і без додатка, діал. Говорити щось недоречне, нерозумне.