Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
хисткий
I -а, -е.1》 Який постійно хитається з боку на бік або згори вниз.
|| Який може легко рухатися, гойдатися, є поганою, ненадійною опорою через свою неміцність, зношеність, старість і т. ін.; нестійкий.
|| Досить нестійкий, невпевнений (про ходу, рухи і т. ін.).
|| Який утратив силу через хворобу, втому тощо (про ноги); кволий.
|| Який легко згинається; гнучкий.
2》 Який тьмяно, нерівно світиться, мигає, блимає (про світло, вогонь тощо); розсіяний, невиразний, непевний.
|| Не чітко окреслений.
|| Який перебуває весь час у русі й не має сталої, постійної форми.
3》 перен. Який легко піддається чужому впливові, непостійний, нестійкий у своїх поглядах, переконаннях, вчинках.
|| Малопереконливий, недостатньо обґрунтований.
|| Який не гарантує, не забезпечує досягнення чого-небудь; ненадійний, непевний.
|| Який не триває довго; швидкоплинний.
4》 розм. Слабкий фізично, слабкого здоров'я.
|| Несильний, слабий (про голос).
II -а, -е, до чого і без додатка, діал.
Який має хист (у 1 знач. ); умілий, спритний, здібний.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: хисткий


матиме такий вигляд: Що таке хисткий