Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф [Х] Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
хист
-у, ч. 1》 Уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином; здібності.
|| Надзвичайний природний дар, високий ступінь обдарованості; талант.
|| до чого. Природний нахил, потяг до чого-небудь.
Тобі не хист з інфін. — ти нездатен, не з твоїми здібностями.
2》 діал. Огорожа, захисток.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: хист


матиме такий вигляд: Що таке хист