Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф [Х] Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
хибити
-блю, -биш; мн. хиблять; недок. Допускати хиби (у 1 знач. ) в чому-небудь; помилятися.
|| Не влучати в ціль; промахуватися.
|| перен. Збиватися з правильного шляху; збочувати.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: хибити


матиме такий вигляд: Що таке хибити