хвіст
хвоста, ч. 1》 Придаток на задній частині тіла тварини, що являє собою продовження хребта від крижової кістки.
|| Звужена кінцева частина тіла (у плазунів, риб, морських тварин і деяких комах).
|| Хутро звіра з такого придатка, що використовується як горжетка, обшивка, нашивка і т. ін.
|| Пучок пір'я на заднім кінці тіла (у птахів).
|| перен. , розм. Одна тварина, худобина, звір.
2》 У рослин – тонка верхівка стебла, гілки, листка; пагін, прут. Хвости дикого хмелю.
|| Тонкий кінець коренеплоду; корінь. Хвіст морквини.
3》 Кінцева, крайня частина чого-небудь; кінчик. Хвіст паперового змія.
|| Розчерк (у підписі, літері, цифрі, орнаменті і т. ін.); хвостик.
|| Звисаючий кінець чого-небудь (батога, канчука, мотузки і т. ін.).
4》 Задня, кінцева частина літального апарата (літака, ракети і т. ін.).
5》 розм. Задня нижня частина одягу (перев. довгого).
6》 Довга звивиста смуга (диму, пилу і т. ін.), що рухається перев. в повітрі; димний, пиловий і т. ін. слід, що його лишає за собою рухомий предмет.
|| Світла, яскрава, довга смуга, яку лишає за собою рухоме тіло, предмет (комета, ракета і т. ін.).
|| перен. Слід від яких-небудь дій, подій, явищ.
7》 Задня частина рухомого загону, каравану і т. ін.
|| Останні вагони поїзда.
8》 розм. Ряд людей або предметів, що рухаються один за одним або групою за кимсь, чимсь; потік, валка.
|| Ряд людей, що стоять один за одним в очікуванні кого-, чого-небудь; черга.
9》 перен. , розм. Той, хто невідступно ходить за ким-небудь, супроводжує когось.
10》 перев. мн. , перен. , розм. Частина роботи, завдання і т. ін., яка залишилася невиконаною, незакінченою у визначений термін; заборгованість.
11》 мн. , спец. Порожня порода, що лишається після первинної обробки мінеральної сировини, збагачення корисних копалин.
|| Дрібні, легкі частинки, які виносяться під час промивання руди.
12》 спец. Нижня, задня, крайня частина, деталь в інструментах, пристроях.
Ластівчин хвіст буд. — усічений клин у формі заднього кінця тіла ластівки, що служить для скріплення балок, кам'яних плит і т. ін.