Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
хвиля
I -і, ж. 1》 Водяний вал, що утворюється від коливання водної поверхні.
|| чого. Те, що своїм рухом або формою нагадує водяний вал.
|| Потік якої-небудь легкої маси, що здіймається, поширюється в повітрі (туману, пари, диму і т. ін.).
|| Потоки світла, звуків, пахощів, що напливають, розходяться, ніби водяні вали.
|| Пасма (волосся).
|| Хвиляста складка, утворювана згином тканини, одягу тощо.
|| кого, чого, яка. Потік, лава кого-, чого-небудь, що рухається кудись одне за одним.
Вибухова (ударна) хвиля — різке коливання стиснутих повітряних мас унаслідок вибуху.
2》 чого, перен. Нестримне піднесення, посилений рух, вияв чого-небудь.
|| Наплив яких-небудь почуттів, думок, що визначають настрій людини.
3》 Напрямок, течія, школа (у літературі, мистецтві, спорті і т. ін.).
4》 фіз. Коливальний рух у фізичному середовищі.
|| Зміна стану середовища чи поля, що поширюється у просторі з кінцевою швидкістю та супроводжується перенесенням енергії.
Гармонічна хвиля — хвиля, в якій всі точки середовища здійснюють гармонічні коливання.
Електромагнітні хвилі — хвилі, що є зміною у просторі електромагнітного поля, частіше у вигляді коливань векторів напруженостей електричного або магнітного полів, перпендикулярних один одному та напрямку розповсюдження; радіохвилі.
Синусоїдна хвиля — те саме, що гармонічна хвиля.
II -і, ж.
1》 заст. Хвилина (у 1 знач. ).
2》 розм. Короткий відрізок часу; мить.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: хвиля


матиме такий вигляд: Що таке хвиля