хвала
-и, ж. 1》 Похвала, уславлення.
2》 Урочисте звеличання, прославляння кого-, чого-небудь; гімн. Складати хвалу. Співати хвалу.
3》 у знач. присудк. сл. Вигук, що передає захоплення, величання, визнання кого-, чого-небудь.
Честь і хвала кому, чому — уживається як заклик, що виражає захоплення, визнання заслуг, гідності кого-небудь. вдячності кому-небудь за щось.