Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф [Х] Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
харити
I хар`ити-рит, мн.
У давньогрецькій міфології – богині краси й радості (у римлян – грації).
II х`арити
-рю, -риш, недок. , перех. , зах.
Чистити.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: харити


матиме такий вигляд: Що таке харити