характерний
I хар`актерний-а, -е.
1》 У сценічному мистецтві – властивий певному народові, епосі, суспільному середовищу.
|| Який втілює певний психологічний тип.
Характерний танець — вид сценічного танцю, до якого належать стилізовані національні танці.
2》 розм. Який має твердий, вольовий характер.
|| Який має важкий, сердитий, упертий і т. ін. характер.
II характ`ерний
-а, -е.
Властивий певній особі, предмету, явищу або ряду осіб, предметів, явищ; притаманний багатьом; типовий.
|| у знач. ім. характерне, -ного, с. Те, що притаманне кому-, чому-небудь.
|| Яскраво виражений, своєрідний.
|| Який має поширення де-небудь.
|| Який становить відмітну особливість, властивість чого-небудь; специфічний.
|| Основний, визначальний.
Характерний злам — вигляд місця руйнування зразка або конструкції, що дає змогу судити про характер руйнівної сили і рід деформації.