характер
-у, ч. 1》 Сукупність стійких психічних властивостей людини, її особистих рис, що виявляються в поведінці й діяльності; вдача.
|| зі сл. добрий, м'який, поганий, важкий, крутий і т. ін. Загальна позитивна або негативна оцінка індивідуальних особливостей людини.
|| Характерна риса поведінки тварини.
2》 з означ. Людина як носій певної сукупності стійких психічних властивостей.
3》 Твердість, сила волі, наполегливість у досягненні чого-небудь.
4》 чого, який. Сукупність визначальних властивостей, ознак якого-небудь предмета, фізичного або психічного явища, його типові риси. Національний характер.
5》 У літературі, сценічному мистецтві – художній образ, в якому втілено типові риси якої-небудь групи людей; тип.
|| Типові узагальнені риси, які становлять художній образ.
|| У скульптурі, живопису – головні, типові риси твору, їх виразність, викінченість.
6》 перев. у мн. , мат. Функції, які застосовуються в теорії чисел і теорії груп. Теорія характерів.