халява
-и, ж. 1》 Верхня трубчаста частина чобота, що прикриває литку.
Робити з губи халяву — брехати, обіцяти нездійсненне.
2》 перен. , лайл. Неохайна, розбещена чи скупа людина.
3》 розм. Про щось дармове, безплатне.
На халяву — задарма.