Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
халупник
-а, ч. , іст. Безземельний селянин, бідняк, який мав тільки халупу.
-а, ч. , іст. Безземельний селянин, бідняк, який мав тільки халупу.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: халупник
матиме такий вигляд: Що таке халупник
матиме такий вигляд: халупник
матиме такий вигляд: Що таке халупник