Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
халіф
-а, ч. 1》 Титул феодального верховного правителя в ряді мусульманських країн, який поєднував духовну і світську владу.
2》 Особа, що мала цей титул; каліф.
Халіф на годину ірон. — про людину, яка захопила владу або наділена нею зовсім ненадовго.
-а, ч. 1》 Титул феодального верховного правителя в ряді мусульманських країн, який поєднував духовну і світську владу.
2》 Особа, що мала цей титул; каліф.
Халіф на годину ірон. — про людину, яка захопила владу або наділена нею зовсім ненадовго.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: халіф
матиме такий вигляд: Що таке халіф
матиме такий вигляд: халіф
матиме такий вигляд: Що таке халіф