фонтан
-а, ч. 1》 Струмінь води, який б'є вгору або витікає під тиском, а також спеціальний прилад, що забезпечує викидання води, і споруда, що його обрамляє.
|| чого, який. Про масу чого-небудь, що з силою піднімається вгору. Бити фонтаном.
2》 Струмінь нафти, газу, води і т. ін., що викидається на поверхню землі зі свердловини здебільшого під природним тиском пластів.
3》 Споруда з пристроєм для подавання води під тиском; водорозбірна колонка.
4》 перен. , розм. Нестримний потік або вияв чого-небудь (слів, красномовства тощо).