фон
I -у, ч. Те саме, що тло.
II ч. , спец.
1》 род. -у. Звукові перешкоди, шум, тріск у телефоні, гучномовці, апараті звукового кіно і т. ін.
2》 род. -а. Одиниця рівня гучності звуку.
3》 род. -у. Природний рівень радіації.
Природний радіаційний фон — рівень радіації, що обумовлюється космічним випромінюванням і випромінюванням природних радіонуклідів.
Радіаційний фон — іонізаційне випромінювання, що складається з природного радіаційного фону та іонізаційних випромінювань сторонніх джерел.
Технологічно змінений радіаційний фон — радіаційний фон, який відрізняється від природного фону лише через перерозподіл природних радіонуклідів у біосфері.
4》 перен. Середовище, оточення, в якому відбувається певне явище або подія.
5》 У програмуванні – програми заднього плану (програми з більш низьким пріоритетом).
III
Частка перед німецьким прізвищем, що вказує на дворянське походження.
Фон-барон — зневажливе назвисько аристократа чи пихатої, зарозумілої людини.
IV -у, ч.
Народ, споріднений з еве; населяє південні і центральні частини Беніну.