фобурдон
фабурдон, -у, ч. , муз. 1》 Англійський різновид дисканта, що походить від гімеля.
2》 Нижній голос англійського органума, що додавався під час виконання.
3》 Техніка триголосної композиції 15-го ст., що поширилася в невеликих літургійних творах.
4》 Техніка композиції, що ґрунтується на ритмічно рівномірному акордовому чотириголосному викладі церковних наспівів.
5》 Псалмодичний речитатив в акордовому викладі, що змінює одноголосне виконання хоралу.
6》 Назва органного регістру в Німеччині 16-го ст.