фізичний
-а, -е.1》 Стос. до фізики (у 1 знач. ), пов'язаний з нею. Фізичні досліди.
|| Признач. для вивчення фізики, для підготовки фахівців із фізики. Фізична лабораторія.
Фізична геологія — наука, що вивчає процеси, які змінюють склад і будову земної кори та рельєф земної поверхні.
Фізичне поле — особлива форма матерії, що здійснює взаємодію між частинками.
Фізична хімія — наука, що вивчає хімічні явища методами фізики.
2》 Стос. до будови, загальних властивостей та руху матерії.
Фізична атмосфера — одиниця виміру тиску, що відповідає атмосферному тискові.
Фізичний маятник — тверде тіло, здатне здійснювати коливання навколо однієї нерухомої точки, що не збігається з центром його ваги.
3》 Стос. до предметів і явищ матеріального світу; матеріально-відчутний, речовий.
Фізичне зношування основних фондів; Фізичний знос — утрата основними фондами споживчої вартості й первісних технічних властивостей, зумовлена використанням їх у процесі виробництва, а також під впливом атмосферних умов і т. ін.
4》 Стос. до організму людини, до його будови, до зовнішнього вигляду людини.
|| Пов'язаний зі станом організму, його відчуттями.
|| Пов'язаний із м'язовою діяльністю організму, його м'язовою силою.
|| Пов'язаний з яким-небудь діянням на тіло, організм.
Фізична зарядка — комплекс фізичних вправ, що їх виконують із метою оздоровлення організму.
Фізична культура — всебічне вдосконалення й загартування людського тіла за допомогою фізичних вправ із дотриманням правильного режиму в житті.
Фізичне виховання — виховання з метою зміцнення здоров'я людини й правильного її розвитку.
5》 Пов'язаний із природними, біологічними ознаками живого організму; не духовний.
6》 Стос. до статевих зносин, пов'язаний із ними.