Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т У [Ф] Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
фальцет
-у, ч. Один із високих регістрів співацького голосу, перев. чоловічого, що вимагає особливого виконавського прийому.
|| Манера виконувати високі звуки, користуючись лише головним резонатором (ізольовано від грудного).
|| Дуже тонкий голос, схожий за тембром на жіночий.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: фальцет


матиме такий вигляд: Що таке фальцет