Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
уява
-и, ж. 1》 Здатність образно створювати або відтворювати кого-, що-небудь у думках, свідомості; відтворювання кого-, чого-небудь у думках, свідомості.
|| Думка, свідомість, фантазія.
2》 рідко. Те, що відтворене у свідомості; образ.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: уява


матиме такий вигляд: Що таке уява