ущухати
(вщухати), -ає, недок. , ущухнути (вщухнути), -не; мин. ч. ущух, -ла, -ло і ущухнув, -нула, -нуло; док. 1》 Ставати слабшим, затихати, припинятися (про явища природи).
|| Зменшуватися в дії, в силі її вияву; припинятися.
|| Робитися спокійним.
2》 Переставати звучати, лунати, чутися.
3》 Робитися менш відчутним; угамовуватися (про відчуття, почуття і т. ін.).
4》 Замовкати, затихати.
|| перен. Заспокоюватися, переставати виявляти що-небудь (гнів, роздратування і т. ін.).