Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ушкуйник
-а, ч. УНовгородській землі 14-15 ст. – члени озброєних дружин, що їх формували бояри для захоплення колоній на Півночі і торгово-розбійних експедицій на Волгу.
|| Те саме, що ушкал.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ушкуйник


матиме такий вигляд: Що таке ушкуйник