Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т [У] Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
ухибити
I (вхибити), -блю, -биш; мн. ухиблять; док. , діал. Припуститися помилки; схибити.
II (вхибити), -блю, -биш; мн. ухиблять; док. , діал.
Непомітно взяти щось чуже; украсти.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ухибити


матиме такий вигляд: Що таке ухибити