утрата
(втрата), -и, ж. 1》 Дія, внаслідок якої хтось лишається без кого-, чого-небудь, втрачає когось, щось.
|| Чия-небудь смерть, загибель, яка є відчутною, болючою для когось.
2》 Той (те), хто (що) втрачений (втрачене); що-небудь загублене, вкрадене, розбите і т. ін.
|| перев. у мн. Кількість живої сили, яка вибула з ладу під час бою, війни, а також втрачені військова техніка, допоміжні засоби і т. ін.
3》 Що-небудь утрачене, загублене, украдене, розбите.
|| Зменшення кількості чого-небудь.
Втрата точності — в обчислювальних системах – зменшення числа значущих розрядів в процесі віднімання близьких за величиною чисел.
4》 Марне, без користі витрачання чого-небудь.
5》 мн. Гроші, кошти, витрачені на що-небудь.
|| Кількість чого-небудь, не використаного за призначенням, марно витраченого, незбереженого і т. ін.
|| Збитки.