утихати
(втихати), -аю, -аєш, недок. , утихнути (втихнути), -ну, -неш; мин. ч. утихнув, -нула, -нуло і утих, -ла, -ло; док. 1》 Переставати говорити, співати і т. ін.; замовкати.
|| Ставати спокійним, без звуків, шуму.
2》 Ставати тихим, тихшим; переставати звучати, лунати (про звук, шум і т. ін.).
3》 Ставати слабшим, ущухати (про явище природи).
|| Зменшуватися в силі вияву; переставати відбуватися, припинятися.
|| Ставати менш відчутним (про біль), угамовуватися (про почуття).