Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
установчий
-а, -е.Який має завданням організацію чого-небудь, призначений заснувати що-небудь.
Установчий договір — договір між засновниками (учасниками) про створення юридичної особи.
Установчий прибуток — прибуток, який привласнюється засновниками акціонерної компанії.
Установчі документи — документи, на основі яких діє юридична особа (устав, або установчий договір).
Установчі збори — організаційний різновид правової форми установчої діяльності органів держави, фізичних і юридичних осіб, заснований на праві.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: установчий


матиме такий вигляд: Що таке установчий