Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т [У] Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
уставник
-а, ч. Особа, яка завідує порядком читання і співу у церкві; старший півчий на одному з криласів; у старообрядництві заміняє священика.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: уставник


матиме такий вигляд: Що таке уставник