Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
усобник
-а, ч. Той, хто своїми діями створює незлагоду, сіє ворожнечу між якими-небудь суспільними групами або окремими особами в державі (перев. феодальній).
-а, ч. Той, хто своїми діями створює незлагоду, сіє ворожнечу між якими-небудь суспільними групами або окремими особами в державі (перев. феодальній).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: усобник
матиме такий вигляд: Що таке усобник
матиме такий вигляд: усобник
матиме такий вигляд: Що таке усобник