Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т [У] Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
усиновлений
(всиновлений), -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до усиновити.
|| усиновлено, безос. присудк. сл.
|| у знач. ім. усиновлені, -них, мн. Ті, кого усиновили.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: усиновлений


матиме такий вигляд: Що таке усиновлений