усидіти
(всидіти), -джу, -диш, док. 1》 Сидячи, утриматися або залишитися в цьому положенні, не упасти, не встати при штовханні, ударах, тісноті і т. ін.
2》 Примусити себе спокійно сидіти на місці, не зважаючи на свої бажання, почуття і т. ін.
|| Залишитися де-небудь, не виходячи, не від'їжджаючи і т. ін.
|| Бути якийсь час у спокої, у бездіяльності.
3》 розм. Надовго залишитися, улаштуватися де-небудь жити, працювати.
|| перен. Втриматися при владі, зберегти свої позиції за несприятливих умов.