Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т [У] Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
урядник
(врядник), -а, ч. 1》 У дореволюційній Росії – нижній чин повітової поліції.
2》 Те саме, що урядовець.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: урядник


матиме такий вигляд: Що таке урядник