уроджений
(вроджений), -а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до уродити.
|| тільки ж. Уживається при називанні дівочого прізвища заміжньої жінки.
2》 Властивий кому-небудь від народження; природжений.
|| Який володіє природним даром в якій-небудь галузі. Уроджений рефлекс.