Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т [У] Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
уробити
I див. уробляти I.II (вробити), -облю, -обиш; мн. уроблять; док. , розм.
Забруднити чимось, вимазати у щось.
III див. вробляти I.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: уробити


матиме такий вигляд: Що таке уробити