Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т [У] Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
урівноважений
(врівноважений), -а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до урівноважити.
|| урівноважено (врівноважено), безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який уміє володіти собою, відзначається витримкою; стриманий (про людину).
|| Який виражає витримку, спокій.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: урівноважений


матиме такий вигляд: Що таке урівноважений