уриватися
I (вриватися), -аюся, -аєшся, недок. , увірватися і урватися, -вуся, -вешся, док. 1》 Відокремлюватися від чого-небудь цілого внаслідок ривка, поштовху або під дією власної ваги; відриватися.
|| Перериватися, розриватися навпіл, на частини.
2》 перен. Раптово, несподівано припинятися, перериватися (про дію, процес і т. ін.).
|| кому що. Вичерпуватися, припинятися.
3》 Раптово обриватися, не мати далі продовження.
4》 заст. Падати, зриватися з чого-небудь, звідкись.
|| тільки недок. Мати стрімкий, прямовисний схил.
5》 тільки док. , розм. З труднощами звільнитися від чогось, знайти можливість, час, щоб піти куди-небудь, до кого-небудь; вирватися.
|| також недок. Переставати щось робити, відриватися від якогось заняття.
6》 рідко. Підіймаючи щось важке, завдавати шкоди своєму здоров'ю; підриватися.
II див. вриватися I.
III див. вриватися II.