Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т [У] Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
уречевлюватися
-юється, недок. , уречевитися, -иться; мн. уречевляться; док. Втілюватись у чому-небудь матеріальному.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: уречевлюватися


матиме такий вигляд: Що таке уречевлюватися