Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т [У] Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
уречевлювати
-юю, -юєш, недок. , уречевити, -влю, -виш; мн. уречевлять; док. , перех. Втілювати у чому-небудь матеріальному.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: уречевлювати


матиме такий вигляд: Що таке уречевлювати