Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П Р С Т [У] Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
уречевлений
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до уречевити.
|| уречевлено, безос. присудк. сл.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: уречевлений


матиме такий вигляд: Що таке уречевлений